Збережімо життя на землі

Оберігай Природу ,сину,

Буть не поступний ,мов граніт,

Люби довкілля і Людину – лише любов врятує світ.

З 22 квітня в бібліотеці для юнацтва проходить тиждень юнацької книги на тему:« Збережімо життя на землі». 

З учнями ЗОШ № 3 проведено поетичну екологію : « Оспівування природи в поезіях  Михайла Михальчука», по книгах « Намисто Карпат», « Лісові серпанки». Бібліотекар О.В. Семенишин звернулася з вступним словом до дітей , що мабуть немає на світі іншої теми, щоб так хвилювала б людські душі, як тема рідної природи. Людина – дитя природи, тому їй і властиво кохатися в її красі. Людина просто не може жити без того , щоб біля порога, двору, житла не цвіли квіти, не шуміла калина чи верба, не плодоносила яблуня чи груша . Ця давня любов до краси землі, можна сказати , споконвічна . Тема краси природи здавна хвилювала художників і композиторів, учених і письменників, і , мабуть, немає жодного поета, який би не оспівав красу квітки, річки, неба, дерева, птаха, гір, долин, усього того , що є в храмі природи. Сьогодні  на поетичній екології ми познайомили учнів з лірикою М. Михальчука члена літературної студії

 « Бистрінь»  , в якій звучить гімн красі природи. Діти читали вірші « Любов врятує світ» , « Посаджу ліс», « Бузок», « Медунка весняна», « Проліска дволиста», « Жайвір» , « Цвіт лілії». . .

В кінці поетичної години  вшанували пам’ять М. Михальчука – поета еколога, в якого боліло серце за долю України, за зрубану карпатську ялицю , за підстреленого оленя, за розтоптану квітку на полонині.

Кобзар рідний, з нами завжди ти!

 До 175 – років з часу виходу в світ ( 1840) першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка " Кобзар" в бібліотеці була проведена літературна година : «Кобзар рідний, з нами завжди ти!». Тарас Шевченко... Це ім’ я стало символом нашого народу. Його портрет – в кожній хаті. Його « Кобзар» лежить на столі поряд з хлібом, а його пісні вишиті на рушниках. 

« Кобзар»  - настільна книга  всієї родини ,до нього звертаються в хвилини радощів та смутку.

Учні ЗОШ № 3 11 класу розповіли, що увійшовши в світ Тараса Григоровича Шевченка,  в його «Кобзар», вони розуміють звідки та неосяжна любов до України , її народу та всіх чесних людей світу. Звідки брав він силу вистояти у боротьбі  проти зла і не зломитися, звідки у бідного кріпака такий високий духовний світ  і геніальний талант.

Юнаки розповіли, що це розуміння надає і їм сили , стійкості ,мудрості в щоденному подоланні труднощів і боротьбі за себе, за чистоту своєї душі. Вони запевнили , що саме, «Кобзар» повинен стати настільним підручником для кожного із них, а вони Тарасовими учнями. Саме в нього маємо учитися любові до України, її землі і героїв, поваги до самих себе і до інших народів.  

Тож читаймо і перечитуємо Т. Г. Шевченка, звіряймо душі по Тарасу.Адже його «Кобзар» житиме вічно. Він вічно хвилюватиме людську душу.

Взірець патріотизму для молоді

Напередодні Великодних свят у   Ндвірнянську бібліотеку для юнацтва   завітав Гнип’юк Андрій Дмитрович,  1986 року народження ,  воїн АТО ,Української національної гвардії, добровольчий батальйон «Крук».

 З працівниками бібліотеки був проведений діалог: «Взірець патріотизму для молоді» .            

Андрій розповів про бойові дії в зоні АТО, про патріотизм своїх побратимів, про те, що  вісім місяців він захищає рідну Україну. За час перебування в зоні АТО я  звик бути в постійній            напрузі, спати, у пів ока, потрібна сила і витримка ,щоб вистояти.

  На запитання бібліотекарів яке відчуття у  вас зараз  вдома у рідному селі Заріччя  Андрій відповів:« Я прийшовши на ротацію, ніби потрапив в іншу реальність . Тут тихо, спокійно, жодного натяку на війну . Але війна залишається в мені в середині , постійно думаєш, як можна спати, коли там гинуть твої друзі - побратими. І хочеться туди , де 

б ‘ють  «гради» , де  по два ,три дні тебе обстрілюють».

            На запитання зав. бібліотеки , як попав в добровольчий батальйон  «Крук »  Андрій відповів :

« Я викладаю в Зарічанській школі військову підготовку , декілька раз ходив у військкомат ,  щоб мене взяли добровольцем в зону АТО» .

            А яке матеріальне забезпечення добровольчих батальйонів?  – «Армія тримається на волонтерах: продукти ,одяг, форму все забезпечують волонтери. Ми б не вистояли без допомоги громадськості міст і сіл  та волонтерів, спільними зусиллями військових та цивільних людей».

            Чи потрібні маскувальні сітки та міні-пічки (свічки) , які виготовляються в бібліотеці громадськістю  Надвірнянщини  та учнями шкіл? – «Так ,  ці речі дуже затребувані в зоні АТО. Воїни дуже вдячні за цю допомогу.»

            На закінчення діалога  Гнип ‘юк Андрій  сказав, що наші бійці вистоять , переможуть ворога загарбника, і живими повернуться у рідні домівки.        

            Бібліотекою подаровано збірник поезій і новел « Запалімо серця для України» видана членами літ. студії « Бистрінь» імені Нестора Чира.

            Ця невеличка книжечка стане для мене і наших вояків оберегом, буде надавати наснаги і впевненості у перемозі , і нагадуватиме про домівки і рідних , які чекають нас живими і непереможеними.