Дорогі колеги та користувачі бібліотеки!

             

                            Дорогі колеги та користувачі бібліотеки!
       Щиро, від всієї душі вітаємо всіх Вас зі святом світлого Христового Воскресіння! Бажаємо кожному благодаті, добробуту, окриленого настрою, миру, злагоди та душевної величі.
       Хай цей Великий День дарує всім Вам щастя, здоров'я, любов та непохитну віру в кращий завтрішній день!
        Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Майстер-клас: «Писанкові барви»

У житті кожного українця величне і світле свято  Воскресіння Христове особливо шановане  та значиме, й не тільки тому , що приходить до нас із радістю, квітучою та теплою порою року - весною.  Це передовсім символ перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою,  віри над безнадією.
Гарну ініціативу виявили напередодні Великодніх свят користувачі Надвірнянською міської бібліотеки для юнацтва.
Розписавши велику Великодню писанку, кожен вносив частиночку своєї душі, наших традицій, багатства,  любові краси і здоров’я, що заповіли нам батьки, діди і прадіди.
Їх писанка - теплі кольори , красиві орнаменти відображають характер , уподобання нашої молоді.
Все це грає, сміється, звучить! Тож нехай наша молодь плекає і надалі у своїх душах справжні духовні цінності, родинну злагоду і добро!
Молодь мала можливість розвинути свою фантазію, спробувати себе в ролі писанкарів. Учні навчилися не лише техніки малювання, але й довідалися про історію творення писанки, значення символіки , яку провела бібліотекар Вірста Христина.

 

«Як посилити інтерес молоді до читання»

В рамках проекту «Відкривай Україну»  та до Всесвітнього дня книг і авторського права 23 квітня у бібліотеці для юнацтва проведено діалог з юнацтвом  «Книга - джерело знань».
Кожен п’ятий українець  не читає книжок такі результати досліджень. Саме в молодих українців гасне інтерес до книг. Натомість учні почали більше уваги приділяти інтернету та комп’ютеру.  В житті молодих людей настає ера інтернетного читання. І в цьому нічого поганого не має, бо читання як форма спілкування зі світом і його пізнання не зникло, лише набуло іншої форми. Але якщо дитина із школи любить читати , то вона і далі читає і відвідує бібліотеку.
Ведучі Шпинта Христина та Шкрум Соломія  розповіли, що молоді, учням треба дійти до моменту, коли вони самі зрозуміють, що їм читати просто необхідно, коли вони знайдуть хорошого автора, цікаву книгу.
Багато учнів ліцею та юнацтва читає українських  класиків, сучасну українську літературу, бо їм це необхідно для ЗНО.
Та й не тільки. Багато молоді провернулись до бібліотеки,  успішно працює клуб «Гарячі серцем», де  молодь закупила та подарували бібліотеці сучасну літературу якою цікавляться учні.
Бібліотека популяризує новинки авторів, зокрема тих які пишуть історичні романи, фантастику, наукову літературу. Часто ми чуємо вислів  - «Читати модно», насправді потрібно читати не для модності, а для того , щоб розвивати себе духовно, культурно, про щось нове дізнатися.
Читаючи книжки можна навчитися жити краще, адже «Книга вчить як на світі жить», «Книга - ключ до знань».
Вірста Христина бібліотекар читального залу, розповіла дітям, що хороша книга - це ковток води для спраглого, це друг і порадник.  Можна почати з найбільш захоплюючого, потім перейти до складнішого. Порекомендувала книги для молоді якими вони захоплюються, Йоанна Ягело  «Кава з кардамоном», «Шоколад із  чилі», «Тірамісу з полуницею», Любко Дереш «Культ», «Трохи пітьми», Стівен Кінг «Кладовище домашніх тварин», «Куджо», «Темна вежа», «Ловець снів», «Зона покриття».
Завдання бібліотеки мати читаюче, прихильне до книги молоде покоління, залучати їх до культурного життя,масової роботи бібліотеки , до любові до книг.

Презентація вибраних творів Антона Морговського

Ім’я письменника Антона Морговського (1957-2001) мало відоме широкому загалу, більше його пам’ятають ті, хто з ним спілкувався особисто: родина, друзі, письменницька братія. Мав видані за життя декілька книг, серед яких «І тоді я прийду…» (1983), «Свято білої сорочки» (1989), збірка оповідань «Лекція» (1990), згодом видана книга «Аве, Маріє, аве» (2002), але друкувався здебільшого на сторінках часописів.
В 2018році в серії «Бібліотека Галицька» вийшла збірка творів Антона Морговського. В книгу вибраної прози Антона Морговського увійшли оповідання, повісті, романи, щоденникові записи, розмови, які були розкидані по періодичних виданнях різних років.
5 квітня в Надвірнянській міській бібліотеці для юнацтва відбулася презентація цього видання, яку представив упорядник та автор переднього слова, голова спілки письменників Прикарпаття, літературознавець Євген Баран. Характеризуючи твори Антона Морговського, Євген Михайлович зауважив, що основна тема творів – морально-етична, його проза жорстка, моментами відразлива і цинічна, але водночас в його особі маємо талановитого українського прозаїка, який все своє творче життя досліджував і описував феномен людської байдужості і нелюбові.
Про Антона Морговського як особистість розповів модератор презентації поет Роман Киселюк, який був близько знайомий з письменником в часи, коли той жив в Яремчі, і пізніше спілкувався з ним до останніх днів його життя.
Антон Морговський походить з родини польських переселенців, що перебралися в середині ХІХст. на Житомирщину. Згодом, з метою зміни клімату, переїхав на Прикарпаття. В своєму житті мав досвід співпраці з психотерапевтом Віктором Кашпіровським, займався бізнесом, був творцем «фінансових пірамід», популярних на початку 90-х.
Цікаві моменти про Антона Морговського, його життя та коло спілкування розповіла хрещена його сина, відома в Яремчі та за його межами краєзнавець, науковий працівник музею етнографії та екології Карпатського краю Світлана Флис, яка зберігає в своїй бібліотеці перші книги та публікації творів Антона Морговського.
Презентоване видання вибраних творів Антона Морговського зацікавило присутніх, серед яких були письменники та поети Надвірнянщини, громадські діячі, представники ЗМІ, бібліотекарі, котрі пригадали, а дехто й відкрив для себе цікавого і талановитого письменника, великого українського трагіка кінця тисячоліття, твори якого можна сміливо ставити в один ряд із відомими українськими класиками.

«Доля природи у наших руках»

В рамках проекту: «Доторкнутись до природи серцем» працівники бібліотеки для юнацтва та учасники клубу «Гарячі серцем», організували  екологічний флешмоб: «Доля природи у наших руках».
Гуляючи зимовим засніженим парком, тішимося чистою красою. А пригріло весняне сонечко -  і почали парки, річки перетворюватись на великий смітник, як і все наше місто,  як незчисленна кількість міст і сіл по всій Україні, а отже - вся Україна….
Із спільною метою для збереження чистоти ми попрямували до зони відпочинку, бо кожний свідомий громадянин повинен оберігати свій рідний куточок від забруднення.  Ідучи берегами  річки Бистриці  - хотілось нам плакати разом із засміченими берегами і рослинами. Наслідки цивілізації наздоганяють і гвалтують красу, а прапори  целофанових пакетів на деревах підтверджують цю брудну перемогу….
Побачивши сміття вздовж берегів річки нам здалось, що все наше місто курить, жує жуйки, колиться і ковтає пігулки з наркотичним ефектом, їсть морозиво, чіпси і запивають пивом і мінералкою. Ми всі дуже добре знаємо, як поводитись, щоб не нанести збитку природі і багато говоримо про її захист.  Кожен із учасників флешмобу  зрозумів, що чистота починається саме з нього, і об’єднавшись спільною думкою та метою  ми почали діяти -  приступивши  до прибирання.    Дивувалися наскільки наші краяни нещадні до своєї природи, та не думають про майбутнє своїх дітей, а живуть одним днем, забувши що на цій землі жити їхнім дітям.
Бережімо нашу землю! Всюди, на кожному кроці, всі разом і кожний окремо! Адже завтрашній день Землі буде таким, яким ми його зробимо сьогодні.

                     









                                                     

Добро, спішіть творити, діти

3 квітня відбулася незвичайна і безкорислива акція доброго вчинку, яку організувала Надвірнянська бібліотека для юнацтва з читачами клубу «Гарячі серцем», відвідавши будинок дитини із смаколиками, кульками та памперсами ,Жмур Анастасія, Мартинюк Ірина,  Гушпіт Роман, Пилип’юк Андрій, Солтицька Соня.  З потреб власної душі  зуміли віддати частинку свого серця і тепла  безпритульним дітям.
Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розуміти чужий біль - це в давніх традиціях нашого народу. Учні мали можливість погуляти та погратися з маленькими дітками. Саме такі вчинки збагачують нашу духовну скарбницю , виховують в учнів почуття любові милосердя, доброти до дітей-сиріт, природи, землі.
Тож хай світлими і чистими будуть помисли наших учнів, а всі справи їхні добрими, бо вони чинять свої благодійні справи мовчки.