«ЛІТЕРАТУРА ЯК ЗАСІБ САМОВИХОВАННЯ»

24 березня у Надвірнянській міській бібліотеці для юнацтва зібралися пластуни Надвірнянщини, щоб провести літературно-пластове свято приурочене до дня поезії. На свято були запрошені успішні люди, які багато читали, були активними користувачами бібліотеки і завдяки книгам добилися успіху, бо розум без книги , що птах без крила. Секретар міської ради – Тарас Пекарський,
голова районної «Просвіти» –  Богдан Березницький,
начальник відділу Молоді та свпорту – Христина Богуславець,
голова товариства «Меморіал «– Євген Луців,
члени літературної студії «Бистрінь» імені Нестора Чира – В. Процюк, Р. Бенюк, М. Єрмакович.
Комендант пластунської організації – Мирослава Гордєєва.
В основу діяльності»Пласту» покладено ідеї скаутизму та чітка організаційна структура,що сприяє ефективному проведенню навчально – виховної роботи.Крім виховання національного патріотизму,  фізичного загартування, високої моральності у пласті виховують любов до праці , безкорисливої добродійності та глибокого пізнання рідного краю.

Діти виконали Гімн Пласта та Пластовий закон. Девізом пластунів є : «Скоб», кожна з літер означає: С – сильно, К – красиво, О – обережно, Б – бистро. Крім того «Скоб» - це назва одного з різновидів гірських орлів.
Пластуни познайомилися із  запрошеними гостями, які розказали про свої улюблені книги, що допомогли їм здобути престижні професії. Літ - студійці декламували свою поезію, прививаючи любов до України. Поет Процюк В.  висловився: «Хіба може бути щось понадвічніше , а ніж сама Поезія, оцей дивовижний код людської думки» . Пластуни читали свої власні вірші написані про пласт, та розказували про свої улюблені книги. Вони прагнуть зберегти красу в собі і навколо себе, бути справжніми патріотами нашої землі і вже одне це прагнення робить їх людьми унікальними і майже героїчними.

                                      

                                        

                                         

Кобзар рідний,з нами завжди ти!

  13 березня учні ліцею -  I курсів зібралися в залі бібліотеки для юнацтва, щоб вшанувати пам‘ять видатного сина українського народу Т.Г. Шевченка, геніального поета, художника, полум ‘яного борця за свободу і щастя народу. Доля України завжди хвилювала поета, Шевченко вірив у краще майбутнє свого краю. Поет, якому український народ дав пророче наймення Кобзар, мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною, суверенною державою, коли в Україні шануватимуть мову і культуру та історію народу,а люди будуть щасливими.

            Учні ліцею декламували вірші на пам ‘ять, показали сценку малого Тараса з мамою. Ведучі розповіли, що Шевченко прийшов, щоб оспівати Любов і Красу,Добро і Правду, щоб ми зробили це своєю вічною піснею. А сам Шевченко –  як явище велике і вічне, невичерпний і нескінченний.

            Назакінчення зав бібліотекою Ільків Г.В. нагадала дітям, що разом із Шевченком ми навчаємося шанувати і любити рідну землю,рідний народ,рідну мову,рідну матір . Його твори стали справжньою енциклопедією історії українського народу,донесли велич та героїзм козацької доби, відроджують у душах читачів повагу до героїчних предків ,народжують у серцях найкращі почуття, такі як патріотизм та національну гідність.

Учасникам свята представлена книжкова виставка: «Вічний як народ».