Ольга Кобилянська – царівна української літератури

27 листопада минуло 150 років від дня народження видатної української письменниці О. Кобилянської, саме тому в Надвірнянській міській бібліотеці  в цей день відбувся літературний вечір: « Ольга Кобилянська – царівна української літератури».   Учні познайомилися  з життєвим і творчим шляхом видатної української письменниці.

   З якою емоційністю і теплотою О.Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається.

 Ведучі свята бібліотекар - Христина Вірста та студентка Прикарпатського університету Дмитрук Наталя розповіли що О. Кобилянська була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації – вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по-іншому.   О.Кобилянська  перших в українській літературі звернулася до відображення       жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися  з міщанського середовища.

 А бібліотекар  Семенишин О. В. провела вікторину :"Сторінками життя і творчості О.Кобилянської".
  "До уваги користувачів було організовано книжкову виставку: «Пишна троянда в саду Української літератури».

Голгофа голодної смерті

21листопада у міській бібліотеці для юнацтва відбувся вечір-пам’ яті: »Голгофа голодної смерті».80 років тому мільйони синів і дочок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором . 1933 рік найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано такого голодомору як той, що випав на долю найродючішої, найблагодатнішої землі.

   Вечір пам ’яті був проведений спільно з учнями Битьківської ЗОШ класні керівники Олійник О .М .та  Крошкова С. М.Глядачами були присутні учні Надвірнянської ЗОШ № 3 -  9 класи з учителями Базилевич О. П. та Томич О. М . і учні школи інтернату з своїми вихователями.

   Ведучі розповіли ,що зібралися в залі юнацької бібліотеки для того ,щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’ ятю людей, діточок ,яких на родючих землях між буянням хлібів,між квітучими садами змушували вмирати від голоду. Діточками Битьківської школи підготовлено сценки померших  дівчаток-зірочок, які кружляють в танці. Їм зоподіяли смерть за п ‘ять колосків, це говорять їхні зорі  - душі.

   Сумною і трагічною показана сценка, де стояла мати - жовта і німа, та на очах її сльози нема. Вона давно вже виплакала свої очі» Дай хліба мамо, дай хоч кусочок хліба,я їсточки хочу,» - просять її діточки. В дітей розпухали обличчя ,ноги, животики ,їх звозили і скидали в ями .  
   

На реквієм була запрошена спеціаліст відділу юстиції Туєшин Л. В., яка розповіла учням, що за 8 місяців в 1932-1933 рр. в Україні померло 7мл чоловік В Україні було заборонено говорити про голодомор і тільки 26 листопада 1998 року Указом Президента України В. А. Ющенка було встановлено день пам’ я ті жертв голодомору.

          В кінці заходу були запалені свічі пам’яті, прочитана молитва за невинно убієнних. Учні шанобливо схилили голови. І світло цих свічок було даниною тим, хто навічно пішов від нас, воно завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом ,одним сумом ,однією надією. Присутнім були роздані поминальні пташки спечені  власноруч   з тіста - символ душі, які покинули цю землю під час голодомору.

                                            Схиліть голови, вклякніть на коліна,  

                                             І поминальні свічки запаліть…

                                             Стоїть в скорботі Мати – Україна,

                                              Біля могил дітей своїх стоїть.

Працівниками бібліотеки  була підготовлена виставка - композиція: «Моєї пам ’яті печаль».

Літературний екскурс по творчості світових письменників - ювелярів

19 листопада у  міській бібліотеці для юнацтва  відбулася конференція вчителів світової літератури. На цій конференції знайомили педагогів з новими формами та іноваційними  методами проведення уроків по світовій  літературі. Зокрема з письменниками, поетами , ювелярами за IV квартал: 185 років -  Лев Толстого , 210 років  - Проспер Меріме ,195 років – І.С. Тургенєв ,210 років  - Ф. І. Тютчев, 215 років -  Адам Міцкевич.

  Світова література дає можливість і чужому научатись і свого не цуратись ,сприяє засвоєнню світових духовних досягнень. Методист по світовій літературі Ляшенко Т. В.  завітала у світ кращих уславлених майстрів світової літератури поетів ,письменників із цікавими сторінками біографії і творчості. Прилучення молоді ,що вчаться  до надбань світової літератури  та використанням бібліотечних фондів по зарубіжній літературі – чи не найголовніше завдання педагогів.

  Працівниками бібліотеки були зроблені тематичні полички письменникам  - ювілярам.

Щедрі барви осені

11листопада у міській бібліотеці для юнацтва проведено осіннє  свято  врожаю»Щедрі барви осені» та зроблено осінню композицію «Осінь-чарівниця»

. Свято провели з учнями Пнівської ЗОШ 9 клас. Юнаки розповіли, що золота осінь радує людей: хлібом ,овочами ,фруктами, ягодами ,грибами, золотом лісів.Декламували вірші про осінні мотиви поетів літературної студії «Бистрінь».
                                          Щедро виграючи золотими фарбами,
                                          Іде нашим рідним краєм чарівниця осінь
Дівчата організували з квітів квіткове містечко і квіти їм розповіли  багато цікавого про себе. Вони розповіли, що квіти їх улюблені супутники і не лише милують зір а й облагороджують душу.  Були прочитані вірші про квіти:
                                         Вони, як усмішка привітна,
                                         Як дотик сонечка, як казка,
                                         Червона, жовта та блакитна.
                                          І в кожній з них тепло і ласка,
                                          Любов і ніжність струменіє,
                                          Чарівність, неповторне диво,
                                           І кожна квітка серце гріє
                                           Щоб на землі жилось щасливо.

Краса і сила українського слова

  З нагоди дня української писемності та мови Надвірнянською  міською бібліотекою для юнацтва  було організовано свято-подорож :”Краса і сила українського слова”. Бібліотекарі юнацької бібліотеки прагнуть довести молоді, що українська мова, то безмежний океан і кожна молода людина повинна прагнути до того, аби його мова стала досконалою зрозумілою усім.

   Рідна українська мова – це основа нашої безмежно багатої культури. Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Ніжне українське слово будить у нас людину, воно освячене любов’ю до найдорожчого на землі ,воно сходить зорею і яскравіє доки людина живе для добра, доки живе в людині жага творіння. Рідна моя мова –це та тайна, яка робить народ народом і увінчує найтонші порухи  його душі.
  Ведучі розповіли, що саме молоді покладено відповідальність подбати про рідну мову, підтримати її, допомогти розвиватися бо саме молоді випала велична місія – піднести Україну до світових вершин, у число могутніх держав. Ведучі продекламували вірші про мову: Рильського, Шевченка, Сосюри,  О.Олеся.
   Свято про мову завершилось словами А. Каніщенка із зверненням до юнацтва:

                                                   Вивчайте мову українську-

                                                   Як материнську пісню колискову               

                                                   Дзвінкоголосу , ніжну, чарівну,

                                                   Прекрасну, милу і чудову,

Бібліотекар Вірста Христина  зробила презентацію книжкової  виставки - роздуму: “Ми, як скарб нетлінний, мову рідну, мусимо нащадкам передати!

                                               

Я стала успішною, тому що багато читала

Надвірнянською міською бібліотекою для юнацтва проведено акцію:” Я стала успішною, тому що багато читала".

 Листопадового дня, коли золота осінь веселить душу і серце багряними жовтими листями ,до бібліотеки завітала Романюк Ольга Р.  - сімейний  лікар,яка  була одною з найкращих  читачок юнацької бібліотеки ,член дискусійного клубу “Юність”. В даний час пані Ольга працює в місті Івано- Франківську сімейним лікарем та другий рік проходить інтернатуру.Пані Ольга розповіла, що стала успішною, тому що багато часу читала, працювала над підручниками. Бабуся привила мені любов до книг, а я приходила в юнацьку бібліотеку і брала ті книги, життя літературних героїв яких було пов’язане з лікуванням: твори Жуль Верна, де таємничий геній острова рятує хлопчика хініном. Згодом у моє життя прийшли герої Чехова, Купріна, Булгакова, Бальзака. Мене цікавили  актуальні статті та праці Вишневського, Амосова,Пирогова,Богомольця, Філатова. Підбирати відповідну літературу мені допомагали бібліотекарі Галина Володимирівна та Оксана Володимирівна.
 На запитання юнаків, чи важко було визначитись, яка професія мені більш до вподоби, пані Ольга відповіла:” Найважливіша професія у світі -  це та, яка допомагає людям жити і зробить моє життя щасливим. І серед них така вічна і невмируща професія  - лікаря,  цілителя, рятівника. Розвивати свої здібності та знайти своє покликання мені допомогла юнацька бібліотека. Так, я дуже пишаюся ,що в моєму рідному місті Надвірна ,де я народилася та навчалася в ЗОШ № 1  є така бібліотека ,де можна відпочити , почерпнути певні знання, отримати пораду від бібліотекарів, почути привітне слово.
  На запитання  користувачів, якою роботою ви займаєтесь, пані Оля відповіла:” Рятувати людей – це завжди прекрасно.Робота лікаря – більше ніж робота. Це -  високе покликання, це – особливе життя .Я  - сімейний лікар  і  обслуговую родини, де потрібна моя допомога, і роблю усе можливе, щоб вилікувати, зменшити їхні страждання. Хіба це не шляхетно – допомагати!
 Як на вашу думку ,чи актуальна ця професія в даний час серед молоді? Зараз, як ніколи наша оновлена Україна розраховує на сили молодих, потребуючи їхньої допомоги і не в останню чергу – медичної…І якщо в душі палає вогонь служіння хворому, якщо розум і руки тягнуться до лікарської справи, якщо серце сповнене любові до людей і бажанням допомогти їм, якщо не лякає виснажлива праця в купі з нервовим напруженням, то тільки тоді, я впевнена, ти маєш право бути лікарем.

Життя її - то доля педагога

Напередодні свого ювілею найактивніша, найкраща, енергійна користувачка,шанована Мисюк Зіна Федорівна,завітала в юнацьку бібліотеку.Працівники бібліотеки провели з ювіляркою бесіду – діалог:“ Життя її -  то доля педагога".Більше 20 років наша улюблена читачка, бабуся, мама  користується послугами нашої бібліотеки. 80-ту золоту осінь ця чудова жінка -  пенсіонер, вчитель філолог, патріотка свого краю зустрічає в  ці чудові, осінні, листопадові дні.Немає такого дня, щоб пані Зіна Федорівна не прийшла в храм книги: перечитує періодику, перечитала світову класику, цікавиться сучасними письменниками, поетами, відвідує масові заходи ,зустрічі з цікавими людьми.Її улюблені газети : Літературна Україна і Україна молода. Коли були проблеми в бібліотеці з періодикою вона потурбувалась про те, щоб фонд імені Ю.Дерев’янка виписав на бібліотеку пресу та спонсорував сучасну українську літературу.
     На запитання завідуючої Галини Володимирівни розповісти про своє життя пані Зіна Федорівна відповіла: “  У кожного  своя доля. У кожного вона має свої особливі барви. Моя доля – то моє життя. А життя моє – то доля педагога”.,,А  яка доля педагога?” – запитала бібліотекар  Оксана Володимирівна. Почулося: “ Складна… “ а далі тиша.  “Усе своє життя я присвятила шляхетній справі в ім’я найсвятішого на землі – навчанню української мови та літератури  та вихованню дітей. Адже наша рідна українська мова – це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня, якій світ дав найвищу оцінку”.
,, Напередодні свята дня української писемності та мови, що ви побажаєте нашій молоді?,, Я бажаю юнацтву – досконало оволодіти рідною мовою, щоб бути грамотними, щоб уміти  правильно і красиво говорити, бо мова, якою ми розмовляємо й думаємо, то  мова нашої держави. Рідна мова – неоціненний скарб, який потрібно не лише любити, а й берегти як зіницю ока”.
  Найактивнішому користувачеві юнацької бібліотеки подарована книга улюбленого автора Ганни Медвіть: “ Лавка під липами”
  Тож колектив юнацької бібліотеки вам бажає:   

                                                       Тож не старійте і не знайте
                                                       В  житті ні смутку, ані бід,
                                                       У серці молодість плекайте,
                                                       Живіть до ста щасливих літ.