21листопада у міській бібліотеці для юнацтва відбувся вечір-пам’ яті: »Голгофа голодної смерті».80 років тому мільйони синів і дочок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором . 1933 рік найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано такого голодомору як той, що випав на долю найродючішої, найблагодатнішої землі.
Вечір пам ’яті був проведений спільно з учнями Битьківської ЗОШ класні керівники Олійник О .М .та Крошкова С. М.Глядачами були присутні учні Надвірнянської ЗОШ № 3 - 9 класи з учителями Базилевич О. П. та Томич О. М . і учні школи інтернату з своїми вихователями.
Ведучі розповіли ,що зібралися в залі юнацької бібліотеки для того ,щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’ ятю людей, діточок ,яких на родючих землях між буянням хлібів,між квітучими садами змушували вмирати від голоду. Діточками Битьківської школи підготовлено сценки померших дівчаток-зірочок, які кружляють в танці. Їм зоподіяли смерть за п ‘ять колосків, це говорять їхні зорі - душі.
Сумною і трагічною показана сценка, де стояла мати - жовта і німа, та на очах її сльози нема. Вона давно вже виплакала свої очі» Дай хліба мамо, дай хоч кусочок хліба,я їсточки хочу,» - просять її діточки. В дітей розпухали обличчя ,ноги, животики ,їх звозили і скидали в ями . 
В кінці заходу були запалені свічі пам’яті, прочитана молитва за невинно убієнних. Учні шанобливо схилили голови. І світло цих свічок було даниною тим, хто навічно пішов від нас, воно завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом ,одним сумом ,однією надією. Присутнім були роздані поминальні пташки спечені власноруч з тіста - символ душі, які покинули цю землю під час голодомору.
Схиліть голови, вклякніть на коліна,
І поминальні свічки запаліть…
Стоїть в скорботі Мати – Україна,
Біля могил дітей своїх стоїть.
Працівниками бібліотеки була підготовлена виставка - композиція: «Моєї пам ’яті печаль».
Немає коментарів:
Дописати коментар