Святий Миколай - найяскравіший приклад добродійництва і милосердя

Свято Миколая прийшло до нас на  Київську Русь в 1088-1089 роках за часів Всеволода Ярославовича. Святий Миколай  - найяскравіший приклад добродійництва і милосердя. Він завжди виявляв до дітей  почуття любові , поваги, мудрості, доброти, а надто – милосердя, якого вистачало в нього для бідного й багатого, доброго і злого. І зло відступало перед світлом його милосердям. І так до нині він все ходить і дарує всім добрим дітям подарунки.
 І сьогодні завітав в Надвірнянську міську бібліотеку для юнацтва, до членів дискусійного клубу « Юність».Життя святого Миколая дає дітям важливий урок: бути щирим, лагідним, трудолюбивим і милосердним.
 На закінчення години духовності зав бібліотекою сказала: «Діти, поки ваше серце особливо ніжне, особливо чуйне ,докладайте все своє старання, всі свої турботи для того, щоб тільки святе, чисте і добре входило у вашу юну душу. Аби тільки світло істинної віри в  Господа Спасителя випромінювало ваш розум! Аби щира  гаряча любов до ближніх завжди зігрівала ваше серце, а всіма вашими поступками керувала воля Божа. І сьогодні ,ми вознесемо свої святі молитви до святого Миколая».

Любов – наснага, любов – журба

18 грудня   бібліотекар Семенишин О. В. провела обговорення книги  Н. Топольської « Любов – наснага, любов – журба» з групою читачів. Бібліотекар абонементу розповіла,що ця книга відкриває високу красу життя великих літераторів України – генії творили геніальне кохання, світло якого і досі мерехтить на обрії, вражає своєю неповторністю і вічною таємницею, котра чаруватиме не одне покоління нащадків.
    Книга містить дванадцять новел – дванадцять історій кохання українських творців, які народилися в 18-19ст..
 Г. Сковорода, Т. Шевченко, О. Кобилянська, М. Вовчок,М. Коцюбинський, П. Грабовський, Л. Українка та інші.
 В книзі розповідається про непрості  долі великих людей – кожна зі своїми болями  і радощами, зустрічами і розлуками, сподіваннями і розчаруваннями.
  Ми маємо надію, що замилування земними почуттями надзвичайно обдарованих людей і вболівання сердечними мукам, які випали на їхню долю,допоможуть краще осягнути глибини багатого внутрішнього світу, заново пізнаючи планетарну безмежність натхнення і захоплюючись силою горіння самовідданих сердець.
  Особливо глибоко ми зупинилися на творчості М. Вовчка (літер. псевдонім Марії Вілінської)( До 180 річниці з дня народження). ЇЇ справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Найвищого художнього рівня досягає письменниця у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження і безправ’я.
М. Вовчок увійшла в історію не лише як талановита українська письменниця- прославилася любов’ю котру запалювала в серцях видатних чоловіків століття, і за це почуття вони платили дорогою ціною: кар’єра, віра в людей, кращі роки та ін. Її ім’я повсякчас зустрічається в щоденниках, листах і споминах середини 19ст.
    Шляхетна натура письменниці, яка була вихована в повазі до людської особистості, не мирилася з тим, що одна людина – зі своїми  почуттями, думками, мріями, зі своїми бажаннями жити і бути щасливою – може належати іншій.
  Т. Г. Шевченко вбачав в ній літературне відродження України, свою наступницю…
 На питання : « Якого автора слід читати,щоб скоріше навчитися малоросійській мові?» - він відповів: « Марка Вовчка! Він один  володіє нашою мовою»
  Вона щиро горювала коли    дізналася  про його смерть: « Я ні об чім  думати не можу. Боже мій! Нема Шевченка.
 Ні об чім я більше не буду говорити сьогодні – я хочу плакати …»
  … Вуста ледве чутно шепотіли рядки, сповнені божественного натхнення, які зігрівали все життя.

     …Світе мій!
        Моя ти зоренько святая!
       Моя ти сило молодая!
       Світи на мене, і огрій,
       І оживи моє побите
       Убоге серце, неукрите,
       Господнеє .І оживу,
       І думу вольную на волю
       Із домовини воззову.
       І думу вольную…О доле!
       Пророче наш! Моя ти доне!
       Твоєю думу назову.
     

Бистрінь у вінок Кобзареві

17 вересня у Надвірнянській міській бібліотеці для юнацтва спільно з районною бібліотекою та членами літературної студії «Бистрінь» був проведений літературний вернісаж : « Бистрінь у вінок Кобзареві» приурочений до святкування 200 -  річчя великого генія.  З вступним словом виступила директор ЦБС Кушнерчук М. І .з словами Яреми Гояна: « Сьогодні ми стоїмо перед Шевченком, як перед совістю народу і власною совістю. Стоїмо перед задумою віків. Ховають вони в нетрях вічності велику тайну.А в цій тайні нам явне тільки одне: ми будемо на землі як нація, доки жива Шевченкова душа України».
  На святі звучала поезія наших краян літстудійців: Гайдаш Я., Єрмакович М., Любецький А., Бенюк Р., Андрухович О., Срохманюк О. про  нашого титана нації Т. Г. Шевченка.
Велику поему «Політ над Тарасовими шляхами» продекламувала поетеса Гордєєва Мирослава. В своїй поемі вона каже, що у  всіх одна дорога – до Тараса, одна дорога як до України…
 На свято були запрошені учні 9 –тих класів ЗОШ № 3 .Галина Христан прочитала свою новелу     «Перше знайомство».  Учні Головчук Андрій та Андрійович Уляна декламували вірші Шевченка і були нагороджені книгою Г .Христан «Вірність» з дарчим підписом.
 На закінчення виступу член літературної студії Букатюк С. ,який щойно приїхав  з Київського майдану сказав: « Свято поезії до нашого генія людства Т. Г .Шевченка – це свято духовного очищення , це голос душі людської». Всі ми знаємо,що висока поезія впливає на формування духовного світу молодої особистості і треба навчитись розуміти справжню поезію і стати справжнім її поціновувачем.
 Інженер – програміст Заник Р демонстрував слайд -  шоу про творчість Т. Г. Шевченка.
 Сьогодні ми послухали поезію про творчість великого Кобзаря, але дорога до Шевченка до глибини його душі і творчості для кожного українця триває усе життя.

Ой на Андрія дівчата гадали

З давніх - давен наша Україна славиться величними традиційними святами і обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
  Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди ,прадіди було велике зимове свято, особливо важливе для молоді -  день Андрія . За християнськими переказами Андрій Первозданний був одним   із дванадцяти Апостолів Ісуса Христа . Він проповідував християнство серед слов’ян. Кажуть, що Андрій передбачав, що з волі Божої на дніпровських горах буде збудоване місто, а там, де він установив хрест, згодом спорудили Андріївську церкву . День Андрія відзначають 13 грудня і вважається днем пам’ яті мученицької смерті Андрія Первозданного.
 Узимку, коли завершуються роботи у полі , проводилися паробочо – дівочі гуляння. З часів християнства в Україні на Андрія ( 13 грудня ) проводяться святкові вечорниці.
   13 грудня  в Надвірнянській міській бібліотеці для юнацтва з молодіжно  - дискусійним клубом « Юність» були проведені Андріївські – вечорниці : « Ой на Андрія дівчата гадали ». Для дівчат  в цей день  з’являється можливість зазирнути в своє майбутнє, поворожити на судженого та на свою долю.
  Поцікавимося, а як же наші дівчата ворожили на Андрея?  Бенюк Ліля запропонувала дівчатам дізнатись ім’я свого судженого. Дівчатка писали імена своїх хлопців і по черзі витягували . Браїк Оксана розповіла, як дізнатись свою майбутню долю. Дівчатка ставили під тарілку перстень – це означало, що скоро заміж вийде; квітка – буде дівувати; мірта – розлука з милим чекає; лялька – зрада;
 Свято пройшло весело, цікаво ,  дівчата між собою поділились своїми враженнями, під кінець свята смакували пампушками на яких  ворожили ,та просили доброї долі у святого Андрія.

                                          Святий Андрію, святий Андрію,

                                          На тебе єдиного маю надію.

                                          Скажи мені , нині дорогий Андрію, 

                                           Звідки я маю чекати надію.

                                                 (кидають чобітки)

                         

Європейський союз - крок назустріч

12 грудня   о 15:00 в стінах Надвірнянської  міської бібліотеки велася   молодіжна дискусія: «Європейський  союз -  крок назустріч».
  Вперше за 9 років народ знову відстоює себе на майданах .  І хто б міг подумати, що двигуном цього повстання стане наша молодь – студенти. В даний час це найболючіше найтрагічніше питання України. З цього приводу бібліотека зібрала молодь Надвірнящини ,щоб дізнатися якої думки дотримуються вони, чи хотять в Євросоюз.
 На запитання бібліотекаря Семенишин О. В.:»Що зробила молодь, щоб стати блище до Європи» - Федюк Ірина відповіла: « Всі учні ,студенти покинули навчання аби вийти на вулиці Євромайдану і упевнено заявили:» Ми – за Європу!» Кириченко Олег – студент сказав: « На майдан вийшло нове покоління і ми зробимо те ,  про що мріємо ,робимо крок назустріч в Європейський союз.  Молодь завжди була рушійною силою і вони щодня збираються на  багатотисячні мітинги». На запитання бібліотекаря як вдалося студентам  підняти стільки людей на барикади, Мусянович Ірина -  студент, відповіла:» Бо в ці дні на майдані постає інша Україна – нова ,небайдужа, справжня .Ми свідомо стоятимемо до кінця , дорога одна – до Європи, це наша революція наш Євромайдан. Україною йде молодь, яку не спинити – нестримна, жагуча, пробуджена, молодь вільних і гідних. Якою бачить молодь Україну в сім’ї країн членів ЄС Гринчук Ольга сказала: « У нас забирають мрію. Молодь жила надією,  що врешті усміхнеться доля знедоленому краю. Ми думали, що матимемо змогу вільно їздити  Європою, вільно навчатись ,там вибирати собі роботу. Ми хочемо простого, людського: жити а не виживати і доживати».

 

Людським теплом і добротою хай зігріваються серця

                                                          Не говори про доброту,
                                                           Коли ти нею сам не сяєш,
                                                           Коли у радощах витаєш,
                                                           Забувши про чужу біду.
                                                           Бо доброта, то лише те,
                                                           Що обіймає тепле слово.
                                                           В цім почутті така основа,
                                                          Яка з глибин душі росте.
                                                           Коли її не маєш ти,
                                                           То раниш людяне в людині
                                                           Немає вищої святині-
                                                            Ніж чисте слово доброти.

Милосердя, доброта. Ще з часів давньоруських благодійність була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок, захистити старість і немічність, порятувати людину,  яка із здорового,  вбудь-яку хвилину, по волі прикрого випадку, може стати немічною і безсилою.

  До Міжнародного дня інвалідів з районним центром соціальної служби сім ‘ї,  дітей та молоді  3 грудня в Надвірнянській міській бібліотеці для юнацтва проведено свято: «Людським теплом і добротою хай зігріваються серця». Були запрошені  діти-інваліди з батьками, були проведені ігри, конкурси. Дітки  вирізали з паперу різні фігурки, робили ялинкові прикраси.

  В цьому їм допомагали фахівці соціальної служби.
 За сприяння голови міської ради було організовано діткам солодкий стіл.
 Також на святі був присутній  заступник голови міської ради Василенко В. В.
 Учасники святкової програми одержали подарунки.

 Діти-інваліди є частинкою народу, держави, суспільства.Вони мають право на життя, любов , на повагу  і потрібно нам про них піклуватися.
 Cьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя і доброти, бо тільки ці якості роблять нас справжніми людьми. Ведучі свята сказали що доброта і милосердя багатоплинні. Потреба в них - повсякчас .Навіть тоді,коли немає біди, навіть там, де гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами…
 Пам’ ятаймо, наше життя з вами- це незмінний принцип бумеранга. Жнемо, що сіяли, отримуємо, що спричинили, не нехтуймо ж, дарованою нам  сьогодні можливістю, придбати собі на майбутнє – любові, поваги, турботи рідних і близьких.
  Почнімо вже сьогодні. Відкриймо серце на зустріч доброті і чуйності.