26 січня відзначатиме 70-річчя відомий
український письменник, фольклорист, публіцист, журналіст, науковець,
громадський і політичний діяч ,лауреат Національної премії ім. Шевченка,
професор ПНУ ім. В.Стефаника Степан Пушик.
З нагоди ювілею письменника в юнацькій бібліотеці 24 січня було проведено урок творчого портрету : « Багатогранна
творчість Степана Пушика»
Були запрошені учні ліцею.Ведучі сказали, що вся Пушикова творчість виростає з фольклору, а
поезія побудована на пісенних народно-художніх ритмах.
Першу популярність Пушикові принесли його
пісні «Треба йти до осені», «Любисток»,які заспівав Д. Гнатюк, а згодом уся
Україна, слідом були і інші…
Творчість С.
Пушика може , як мало кого із сучасних письменників,на диво багатогранна.
Його без перебільшень
можна іменувати людиною франківського гарту чи невтомним трударем із
Каменяревої «робітні», який у «поті чола», не покладаючи рук, постійно відчуває
потребу бути в русі, в неспокої, впошуках, у праці-праці аж до саможертовності
активній. С. Пушик- письменник,широкого
профілю. У нього ніколи не було творчої пори тільки для поезії чи тільки для
прози.Він усе робив паралельно.Як це відбувалось і відбувається сьогодні, він сам
пояснює: «Коли мені не пишеться, то беру рюкзак і мандрую в гори,їду на кілька
днів до Києва, щоб подихати столичним повітрям, тікаю на день до Львова, на два
– до села… а ще не забувайте, що я професорую в університеті. Якщо не пишеться,
то редагую написане… тікаю з хати, щоб у центрі міста зустрітись з Качканом,
щоб посидіти у кавярні…»
Бібліотекою проведено прес-
калейдоскоп: « Кожен твір – це або спалах блискавки, або важка праця…» –обговорення статті в газеті « Галичина» присвяченій С.Пушику.Ведучі
зачитали:
«Мені
боляче, що мій народ так важко гарує,а вони повибудовували палаци і в
Україні, і під Віднями,і на далеких островах, а банки в офшорах тріщать від
ними вкрадених у нас грошей…»
О. Слоньовська сказала про Пушика: «Як професор
він має особливу повагу в студентів. Вони люблять його і за постійні
жарти, і за феноменальні знання народної творчості.Разом зі студентами ходить
колядувати або щедрувати.Це великий оптиміст,великий дотепник і надзвичайно
талановитий науковець. Від імені всіх присутніх в бібліотеці щиро побажали
Степану Григоровичу,щоб у здоров’ї ця благородна і добра людина прожила стільки,скільки Господь Бог написав їй у
своїй книзі. Натхнення у творчості, нових оригінальних
ідей.
Немає коментарів:
Дописати коментар