15 лютого минуло 25 років з дня виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану. Саме з цієї нагоди 16 лютого в Надвірнянській бібліотеці для юнацтва було проведено годину пам’яті : « Афганістан … Кривава рана» з учнями ліцею. 9 років, місяць і 19 днів понад 160 тисяч українців брали участь у чужій війні.Додому не повернулося більше трьох тисяч наших земляків, 8 тисяч отримали поранення,6 тисяч стали інвалідами.
Минають дні,ідуть роки
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки.
В душі чомусь не замовкає.
Все далі й далі відсувається в минуле та болюча для України подія яка коштувала їй втрати сотень і тисяч найкращих синочків, молодих соколят,які лише зіп’ялися на крило, яким би любити, працювати, жити, тішитися своїми діткам, приносити радість батькам, а їх,двадцятилітніх і навіть молодших, привозили в цинкових трунах « чорними тюльпанами». Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, свято вірячи, що виконують ітернаціональний обов’язок.
Учні ліцею мали змогу поспілкуватися, послухати розповідь Косюка Василя Михайловича про вихідців з Прикарпаття, хто віддав своє молоде життя на полі бою чи помер від рани у фронтовому госпіталі . Пан Василь розповів як на його очах гинули побратими. Та й самому не раз доводилося стрічатися з кістлявою окаянною віч – на – віч . Але солдатська доля виявилася прихильною. Нині Василь Михайлович Косюк працює директором Зеленської ЗОШ . Присутні задавали питання пану Василю, і в кінці побажали йому , щоб сьогоднішнє мирне життя було сповнене родинним щастям, благополуччям й успіхами! Нехай людська шана і повага супроводжує Вас на кожнім кроці!
Зустріч закінчилася хвилиною мовчання.Земля Вам пухом,хлопці з Прикарпаття, наші земляки Надвірнянського району:Василь Ломпас(с.Битків),ВасильМихайлюк(с.Битків), Йосипенко Тарас(с.Назавизів), Герелишин Ярослав (с. Стримба),Яремчук Дмитро с.Бистриця) яким судилося скласти молоді голови в далекому Афганістані. Ви не ховалися за спини інших.Ви чинили так, як підказувала Вам совість, як вчили Вас тато і мама.
Ми пам’ятаємо Вас, ми високо цінуємо Вашу жертву.Слава Україні! Героям слава! Присутні мали змогу ознайомитись з книжковою виставкою: «Афганістан!..Твої болючі рани»
Минають дні,ідуть роки
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки.
В душі чомусь не замовкає.
Все далі й далі відсувається в минуле та болюча для України подія яка коштувала їй втрати сотень і тисяч найкращих синочків, молодих соколят,які лише зіп’ялися на крило, яким би любити, працювати, жити, тішитися своїми діткам, приносити радість батькам, а їх,двадцятилітніх і навіть молодших, привозили в цинкових трунах « чорними тюльпанами». Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, свято вірячи, що виконують ітернаціональний обов’язок.
Учні ліцею мали змогу поспілкуватися, послухати розповідь Косюка Василя Михайловича про вихідців з Прикарпаття, хто віддав своє молоде життя на полі бою чи помер від рани у фронтовому госпіталі . Пан Василь розповів як на його очах гинули побратими. Та й самому не раз доводилося стрічатися з кістлявою окаянною віч – на – віч . Але солдатська доля виявилася прихильною. Нині Василь Михайлович Косюк працює директором Зеленської ЗОШ . Присутні задавали питання пану Василю, і в кінці побажали йому , щоб сьогоднішнє мирне життя було сповнене родинним щастям, благополуччям й успіхами! Нехай людська шана і повага супроводжує Вас на кожнім кроці!
Зустріч закінчилася хвилиною мовчання.Земля Вам пухом,хлопці з Прикарпаття, наші земляки Надвірнянського району:Василь Ломпас(с.Битків),ВасильМихайлюк(с.Битків), Йосипенко Тарас(с.Назавизів), Герелишин Ярослав (с. Стримба),Яремчук Дмитро с.Бистриця) яким судилося скласти молоді голови в далекому Афганістані. Ви не ховалися за спини інших.Ви чинили так, як підказувала Вам совість, як вчили Вас тато і мама.
Ми пам’ятаємо Вас, ми високо цінуємо Вашу жертву.Слава Україні! Героям слава! Присутні мали змогу ознайомитись з книжковою виставкою: «Афганістан!..Твої болючі рани»
Немає коментарів:
Дописати коментар