Перемовчу...Відболію...Відмучусь...Відплачу...

10 березня в Надвірнянській бібліотеці для юнацтва відбулася презентація 8  - мої поетичної збірки Н. І . Чира « Гортаючи долю».  Ця книга мала вийти до 75 -  ти річного ювілею поета, але на жаль сталося так, що ця книга вийшла уже після його смерті.

            На презентацію були запрошені друзі, члени літературної студії « Бистрінь» імені Н. Чира та прихильники поетичного слова. Ведуча Грушевська Р. Я. наголосила, що книга « Гортаючи долю»  є його найкращим твором .Ця збірка надзвичайно  цікава , це життєвий підсумок , це поезія, яка зворушує душу не одного читача.  

            Молодий голова літ. студії  Букатюк  Сашко виступив з такими словами: « Поети не вмирають , вони живуть і будуть вічно жити в наших серцях, хоча його вже немає посеред нас , але він є тут , з своєю поезією , її присутність -  це присутність справжності і неповторності світлого образу Нестора Чира. Його життєве кредо  боротися і перемагати».

            Бібліотекар юнацької бібліотеки  Вірста Х. Д. та дитячої бібліотеки 

Дем ‘янчук Г. С. читали його мужні,щирі , патріотичні вірші.

                              

            Гордєєва М.  Я.  сказала, що для нас усіх ,Нестор Чир залишиться Людиною  з великої букви  , Людиною високих, духовних та моральних якостей. Світле і тепле проміння його серця та його слова надихають літ. студійців на написання нових творів . Адже завдяки його титанічній праці були  видані 4 альманахи літ. студійців : « Жнива на стерні», « Купальська злива», « Літоплин над Бистрицею» , « Сонячні обрії слова».

            Літ. студійка  Єрмакович  М. В. прочитала « Посвята Нестору  Чиру».

            Євгенг Баран -  голова  Івано _ Франківської обл.. організації НСПУ назвав книгу «Гортаючи долю»  - книгою -  молитвою , книгою -  сповіддю , книгою  - порятунком, книгою-  розрадою. Він наголосив, що  Нестор Іванович  для мене був  «взірцем» як людина,  як поет .  Про нього , про його поезію треба говорити , з року в рік,  проводити читання його віршів, треба встановити меморіальну дошку , бо за своє життя він ніколи не нарікав на свою долю, а талановито творив, творив.  В його житті  не було  ні розпачу, ні  відчаю , а була мужність , чесність ,  любов до рідного слова , до України , до всіх нас. І ми всі  разом маємо продовжувати його традицію.

                                                                                          

   

       

      

 На закінчення виступила зав. бібліотекою Ільків Г. В. яка сказала, що   на протязі 25 років кожного місяця, відкриваючи двері, на милицях  перемагаючи нестерпний біль  заходив в бібліотеку Нестор Іванович  Чир . Він дуже любив свою  літ. студію, виплекав , викохав , згуртував їх . Для них він був справжнім батьком , лідером , еталоном  , шляхетною і доброю людиною  . Своїх  членів літ. студії він називав по - батьківськи  літературною родиною. Для всіх нас він горів , палав і вмів запалювати інших.